Позитив та переорієнтація на західні ринки: як працюють ІТ-компанії прифронтових обласних центрів

На початку серпня Львівський ІТ Кластер оприлюднив дослідження IT Research Resilience, у якому вивчили вплив війни на українське ІТ. Так, згідно з дослідженням, станом на 2022 рік в Україні налічувалося 228 тисяч ІТ-фахівців. З початком війни від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів виїхали за кордон, а приблизно 7 000 ІТ-спеціалістів стали до лав ЗСУ чи ТрО. 

Крім того, у IT Research Resilience відзначається, що 85% опитаних компаній станом на травень повністю або майже повністю відновити ділову активність, яка була до 24 лютого. 63% компаній відзначили позитивний фінансовий результат, а 13% – збільшення доходу у діапазоні 25-50%.

Влітку 2022 року «Стратегічна візія» поспілкувалася з 4 ІТ-компаніями, які працюють у прифронтових обласних центрах – Запоріжжі, Миколаєві, Дніпрі та Харкові. Ми запитували у співрозмовників, як вони бачать ситуацію на ІТ-ринку в Україні загалом та їх регіоні зокрема, як війна вплинула на структуру клієнтів та прибутків та якою буде роль ІТ у повоєнній відбудові України. Загалом можна говорити, що тези, озвучені нашими співрозмовниками загалом корелюють із дослідженням Львівського ІТ Кластера. У компаніях з прифронтових міст також фіксують позитивну динаміку та очікують на ріст галузі попри військову агресію.


ДНІПРО. Ірина Шмідт, CEO COMPARUS.UA, учасниця Наглядової ради IT Dnipro Community та учасниця Наглядової Ради ГО “Активна Громада”

За спостереженнями Ірини Шмідт, у лютому та березні активність ІТ–бізнесу просіла десь на -30% загалом по компаніям та до -100% по пошуку персоналу. «Але з середини-кінця квітня, ринок почав оживати. Це видно зокрема за кількістю вакансій та активністю рекрутерів». 

CEO COMPARUS.UA зазначає, що найпершим завданням її компанії в умовах війни було зберегти працездатність та інформувати клієнтів щодо роботи в поточних умовах. Для цього роблять регулярні прес-релізи для клієнтів про ситуацію в країні. З командою проводять щоденні чек-іни та підтримують зв’язок через канал у телеграмі та чати.

«У нас вузька спеціалізація, на початок війни було 2 великих клієнта. Проект одного з них завершили у травні. З іншим клієнтом більш глибока інтеграція. Йому мали довести, що ми працюємо в штатному режимі. На 2 тижні війни ми змогли відвантажити їм повноцінний реліз, за що я неймовірно вдячна команді. Це справило сильне враження і клієнт залишився із нами. Зараз розширюємо поточний проект та продовжуємо працювати над власним продуктом», – розповіла Ірина Шмідт.

За її словами, війна не скасувала проблем, які були у ІТ-галузі раніше. Але тепер до них додався ще й військовий стан. «На ефективність команди суттєво впливає психологічний стан співробітників та їх сімей. Дефіцит та здорожчання кваліфікованих кадрів тепер посилений мобілізацією та релокацією. Хоч остання і відкрита лише для жінок, але це до 25% галузі», – говорить Шмідт.

Та додає, що негативно впливають на галузь також низькокваліфіковані ІТ-курси, відсутність навчальних програм для підготовки IT менеджерів та загалом системні проблеми із середньою та вищою освітою. 

 «Проблем додавала і різниця курсів валют на міжбанку та на готівковому ринках. Це видно з українських постачальників та орендодавців, які прив’язувалися до готівкового курсу. Також це впливало на вартість робочої та серверної техніки, що, своєю чергою, збільшувало собівартість продуктів та послуг», – коментує Ірина Шмідт.

Водночас вона говорить, що попри війну  ІТ-галузь відновить темпи зростання: «IT, як на мене, найгнучкіша галузь економіки України. І вона швидко адаптується під нові обставини. Навіть є перспективи отримати нових клієнтів, що через санкції пішли від російських та білоруських виконавців».

Та додає, що IT – це базис для інших галузей й підвищення їх ефективності. «Я очікую розумної підтримки IT-галузі з боку держави, подальших реформ, актуалізації законодавства. Початок діалогу вже відбувся і я сподіваюсь на його зміцнення для подальшого розвитку IT сфери на всіх рівнях».


ХАРКІВ. Євген Ковальов, співзасновник компанії Asper.pro, яка спеціалізується на веб-розробці рішень для Ecommerce проектів

У Asper.pro також бачить стабілізацію ринку. Але війна вплинула на структуру клієнтів компанії. Зараз майже 90% замовлень вона отримує з-за меж України. 

«Багато представників західного малого та середнього бізнесу, у якості підтримки, працюють з українськими командами. Завдяки цьому можемо забезпечити роботою Junior та Middle фахівців. Так вони поліпшують свою кваліфікацію, забезпечують потік виручки. Але проекти робляться довше та за меншу вартість», – говорить Євген Ковальов. Та додає, що є і українські замовники – бізнес з «ходовим» товаром, або проекти з «безпечних» міст, яким потрібна технічна підтримка

За його словами, з початку війни компанія працює у тому ж складі, що і раніше, але віддалено, бо люди розкидані по країні.  Євген Ковальов зауважує, що загалом багато ІТ-фахівців покинули Харків. «Всі розуміють, що ситуація у нас, на відміну від того ж Запоріжжя, набагато складніша. Я б порівняв її з Миколаєвом, який також щодня стає жертвою обстрілів артилерії та ракет, які завдають багато шкоди», – говорить він.

Серед проблем галузі загалом Євген Ковальов відзначав ситуацію з курсом валют, яка була донедавна.

«Це була втрата виручки та й по суті практично всього прибутку який ми хоч якось намагаємось отримати, щоб мати можливість продовжувати діяльність. Ситуація з курсом – це фактично завуальований податок, який ніхто не закладав у собівартість. І додати різницю у вартість не можна було, щоб не відлякати клієнтів».

Ковальов відзначає, що подібні потрясіння можуть спонукати українські компанії до зміни податкового резидентства.

«Масове фізичне переміщення ІТ-компаній за кордон малоймовірне, хоча б через обмеження на пересування, пов’язані з військовим станом. Але невеликі команди до 50 осіб можуть задуматися про зміну податкового резидентства – будуть фізично в Україні, а податки платитимуть в умовній Естонії. Це дуже багато людей. Для країни та міста вони можуть перетворитися на багато втрачених податків», – говорить Євген Ковальов.

Та додає, що цьому може запобігти виважена регуляторна політика. До того ж, на думку Ковальова, після війни ІТ може дуже швидко відновитися та сприятиме економічному росту держави звісно, за умови нормалізації світової економіки.

«Буде не тільки валюта з–за кордону. Українці зможуть отримати високооплачувану роботу. Якщо ІТ ростиме – це буде корелювати з зайнятістю населення. До того ж, ІТвці – одна з найплатоспроможніжніших категорій українців, вони купують автівки, нерухомість, техніку, а це все податки».


МИКОЛАЇВ. Олександр Федотов,  CTO компанії  Extrawest

За спостереженнями Олександра Федотова, у Миколаєві лишилося менше 40% від довоєнної кількості населення, схожі цифри називають і у міськраді. Однак до цієї цифри також входять мешканці Миколаївської та Херсонської областей, які приїхала до міста як біженці. Але точно оцінити кількість ІТвців, які виїхали з міста Федотов не може, однак, на його думку, мова йде про більшість представників ІТ-галузі.

«IT дуже мобільна та високооплачувана галузь. У фахівців є гроші виїхати та жити дуже довго на новому місці. Я думаю ІТвців у місті лишилося десь відсотків 10%. Наша компанія з початком війни оголосила віддалену роботу, робочі процеси прийшли в норму за 3-4 тижні», – говорит він

Також CTO компанії Extrawest говорить, що війна не вплинула на структуру клієнтів компанії:

«Наші клієнти переважно не з України та тим паче не з московії, тож на склад клієнтів та на їх кількість війна не вплинула аж ніяк. Працюємо переважно зі стартапами, які не оцінюють війну як ризик для проекту. До того ж, ми додаємо трохи sales магії».

Водночас Олександр Федотов не відзначає відтоку кадрів закордон та називає. «Відтік кадрів поки невеликий, зокрема, через заборони виїзду чоловіків за кордон. Якщо ж війна затягнеться на рік і більше – то це питання може стати більш актуальним. Ситуація з великою різницею між курсами валют викликала занепокоєння фахівців, деякі компанії встигли перейти у «тінь». Але ми лишили стару схему виплати грошової винагороди, а зараз працюємо над тим, щоб долучитися до Diia City».

За словами Федотова, він вважає, що сфері ІТ до осені збережеться статус-кво. Власне, погіршення чи поліпшення стану галузі  буде залежати від ситуації на фронті, залежить від бойових дій. Щодо ролі ІТ у повоєнні відбудові України, Федотов зауважує необхідність виваженої регуляторної політики держави для того,  аби вберегти галузь від потрясінь.

«IT-галузь в Україні переважно приносить гроші з-за кордону. Якщо ж її будуть надто обкладати додатковими податками – влада отримає не тільки відтік цієї сфери у тінь, а й еміграцію. Частка компаній, орієнтованих на внутрішній ринок відносно невелика і чи ростиме цей сегмент залежатиме від попиту. Але інвестиції у  повоєнній відбудові, переважно, мабуть, йтимуть у промисловість та будівництво, а не в IT», – говорить CTO компанії Extrawest.

Та додає, що для більш ефективної роботи галузі, держава не має втручатися в її роботу, «бо теперішній фіскальний та фінансовий блок влади – це вороги українського суспільства через свою нефаховість та неринкові погляди на економіку, іноді виникає бажання обміняти декого з міністрівразом з медведчуком на захисників Азовсталі», – резюмує Федотов.


ЗАПОРІЖЖЯ. Максим Головань, Business Development Manager у компанії S-PRO 

«З початком війни ІТ-компаніям треба було зрозуміти, як працювати далі: чи закривати офіси, де будуть співробітники географічно, як тримати з ними зв’язок. Перші тижні від початку війни команди працювали хитко, але зараз процеси стабілізувалися, – говорить Максим Головань.

Та додає, що помічає тенденцію до повернення ІТвців до Запоріжжя. «Якщо згадати штурм Енергодару та АЕС, думаю, тоді багато хто поїхав з міста. Зараз же багато повертаються. Люди бачать, що тут все більш менш добре, вірять у ЗСУ».

Також Головань відзначає, що ІТ-сфера працює, хоч переважно із закордонними клієнтами. За його словами, зараз треба пояснювати їм  «що все не так страшно». 

«Ринок аутсорсингових компаній дуже великий. Закордонні команди пропонують такі ж послуги, що й українські, але з країн, де немає війни. Та українські розробники відомі на весь світ, ми працюємо не гірше американців чи європейців. Українці вже конкурують з ними у цінах, тарифах», – розповідає Максим Головань.

Та додає, що зараз українські компанії мають стимул активніше виходити на ринок Європи, відкривати там офіси. Хоча, за словами Голованя, є й кейси, коли компанії просто закриваються, бо не можуть адаптуватися. Особливо це актуально для тих, які працювали тільки на внутрішній ринок.

На думку Голованя, на українське ІТ зараз крім війни негативно впливають і глобальні економічні проблеми в світі. Вони позначаються, зокрема, на спроможність закордонних замовників наймати українські команди. 

«Після закінчення війни в Україні, світ буде адаптуватися до нових умов, криза триватиме ще якийсь час. Проте, чим швидше ми переможемо, тим простіше буде подолати кризу. Та навіть в умовах нестабільності українські ІТ-компанії намагаються рости та розвиватися». 

Власне розвиток Максим Головань називає однією з головних тенденцій повоєнного ІТ-ринку. «Є сподівання, що до кінця року буде зрозуміло, що ми перемогли. Тож, що протягом найближчих 5 років має бути інтенсивний розвиток галузі. До прикладу, компанія в якій я працюю, хоче за 5 років вирости до 1000 співробітників», – говорить він.

Та додає, що після війни ІТ буде одним із головних рушіїв відбудови країни. Тож треба забезпечити ІТвцям комфортні умови для роботи, пошуку клієнтів та інвесторів. 

«ІТвці збільшують ВВП країни, платять податки, підтримують місцевий бізнес. Тож для ІТ-галузі треба забезпечити можливість ефективно працювати в Україні та закордоном. Зараз складно сказати, що може зробити держава. Але точно треба продовжувати позитивні ініціативи: діджиталізуватися, позбуватися паперу та бюрократії. Так ми покажемо світу, що ми супер ІТ-країна».

Максим Савченко


«Стратегічна візія» — організація, яка сприяє економічній, інфраструктурній та ментальній відбудові України

Підтримати